|
Юрій Федорович Лисянський. Чернігів, 2003 Народився Ю.Ф.Лисянський 13 серпня 1773 року в м. Ніжині Чернігівської області у сім'ї священника-протоієрея... Навчався у морському кадетському корпусі у Кронштадті... У 14 років вже брав участь у війні на Балтиці... 6 років стажувався на англійському флоті у Великій Британії... Подорожує разом з А.Й.Крузенштерном по Америці, Індії, Цейлону... У 1803 р. разом з А.Й.Крузенштерном вирушив у кругосвітню подорож з метою доставити вантажі на Камчатку та в російські володіння на Аляску, вивчити нові землі, установити торгівельні зв'язки з Китаєм та Японією. У складі експедиції було 2 кораблі - "Надежда" і "Нева" (командир Ю.Ф.Лисянський)... Його ім"ям на географічній карті світу названі відкритий ним острів, що належить до архіпелагу Гавайських островів, півострови на узбережжі Охотського моря та узбережжі Північної Америки, затока, мис, підводна гора, протока і річка. Сім географічних назв узбережжя Аляски та Гавайських островів названо іменем корабля "Нева"... ЛІТЕРАТУРА : Брезкун М. Видатний мореплавець//Деснянська правда,- 1987.- 6 березня. Ємченко О. Земна обручка Лисянського і Крузенштерна //Історичний календар,38.- К. ,1997. 100 великих мореплавателей.- М.,1999. Видатні вітчизняні географи, мандрівники та мореплавці. Вип. 1.- К.,195Лисенков О. Мандрівник з Ніжина//Укр. культура.- 2003.- № 8. Морозов О. Одіссея Юрія Лисянського//Просвіта.- 2000.- 23 червня. Сапон В. Имена на морской карте//Черн. неделя.- 1995.- 5 мая. Сапон В., Шевченко В. Одіссея Юрія Лисянського//Десн. правда.- 1998.-7 квітня. Северин Н.А. Отечественные путешественники и исследователи.- М.,1956. Соха Д. Мореплавець з Ніжина//Десн. правда.- 1973.- 12 серпня. Чернігівщина : Енциклопедичний довідник.- К.,1990. Шевченко І. Юрій Лисянський - український мореплавець і географ//Сівер. літопис.- 1998.- № 5. Юр"ев Б. "Бути корисним Вітчизні...//Комс. гарт.- 1973.- 14 серпня. Юр"ев Б. Нові документи до біографії Ю.Ф.Лисянського//Сівер. літопис.-2002.- №5. Юрьев Б. "Чуждый корысти и личных выгод": Ю.Ф.Лысянский”//Черн. полдень 1997.- З1 июля.
Григорій Степанович Щербина. Син землі чернігівської - Чернігів, 2003 В 2003 році виповнюється 135 років від дня народження та 100 років від дня загибелі нашого земляка Григорія Степановича Щербини, видатного дипломата, вченого, якого називають українським Грибоєдовим. Григорій Щербина народився на околиці Чернігова, на колишній вулиці Шосейній, 21 листопада 1868 року в родині теслі Степана Щербини... Закінчивши з відзнакою навчання, він вступає на відділення східних мов Азіатського департаменту, де пише дисертацію з політичної історії Туреччини турецькою мовою... Початок дипломатичної кар’єри Григорія Щербини співпав з початком ближньо-східної кризи 1894 - 1897 років... 18 березня 1903 р. фанатик-албанець із зовнішньої охорони консульства пострілом у спину смертельно поранив консула Російської імперії. 19 березня цей трагічний випадок став предметом обговорення на засіданні ради міністрів Туреччини. Для лікування дипломата сербським король і турецьким султан направили лікарів. Та 28 березня 1903 р. Г.С.Щербина пішов із життя... Свій дипломатичний подвиг Григорій Щербина звершив, звичайно ж, в ім’я тодішньої Росії. Але якими б не були політичні реалії сьогодення, подвиг дипломата Григорія Щербини, "українського Грибоєдова", належить в рівній мірі і сьогоднішній Росії, і сьогоднішній Україні. Бо Григорій Щербина загинув, відстоюючи власне ідеї слов'янського єднання. Подвиг Щербини став символом синівської вірності рідній землі. ЛІТЕРАТУРА : Василенко О. Вінок від Росії // Десн. правда.- 2002.- 24 жовтня. Денисенко А. Консул Григорію Щербина//Історичний календар,98.- К.,1997. Котликова О. Консул Г.С.Щербина // Десн. правда.- 1970.- 16 вересня. Руденок В. Його порівнювали з Грибоєдовим // Черн. відомості.- 1992.-15-21 травня. Руденок В. Консул імперії, або Син чернігівського теслі // Черн. відомості.- 2002.- 18 жовтня. Руденок В. От сына столяра до консула империи // Вал.- 2000.- 20 июля, Руденок В. Секрети некрополя //Десн. правда.- 1988.- 27 вересня. Чернігівщина : Енциклопедичний довідник.- К.,1990.
"Я буду щасливий тим, що зроблю величезну послугу батьківщині і людству." (М.І.Кибальчич) Микола Іванович Кибальчич народився 31 жовтня 1853 року у родині священика в містечку Короп на Чернігівщині. За сімейними переказами, початок роду Кибальчичів у Росії поклав активний борець за визволення сербського народу від турецького панування священик Федір Кибальчич. Рідні змалку називали Миколу "піротехніком". Часто у колі чималенької сім’ї він влаштовував небачені на ті часи феєрверки. ... Він мав неабиякий талант хіміка і винахідника. Винаходи так і сипалися з Миколи - друкарська фарба, що швидко висихала, вдосконалений нітрогліцерін і дінаміт, .25-сантиметрова бомба точкової дії. Кибальчич був першим, хто запропонував використати реактивні двигуни для апаратів, важчих за повітря.... ЛІТЕРАТУРА : Голованов Я. Дорога на космодром,- М.,1962. Іващенко В.І. Микола Кибальчич : /Популяр, нарис/.- К.,1962. Іващенко В.І. Кравець А.С. його чекала Галактика : Докум. повість. - К.,1966. Кульбицький О. Мрійник неба і свободи //Черн. вісник. - 1999,- 31 березня. Куриленко В. Мої спалах блискавки : Кибальчич і космонавтика //Комс. гарт.- 1982.- 10 квітня. Куриленко В. Тут він жив //Десн. Правда. - 1978.- 31 жовтня. Куриленко В. Увійшов у безсмертя //Десн. правда.- 1963.- 30 жовтня. Литовченко В. Мрійник із бомбою для російського царя //Укр. молода.- 2003.- 1 листопада. Минутко И. Три жизни : Ист. повесть.- М.,1986. Населевець Н. Вчений, революціонер //Десн. правда,- 1988. - 30 жовтня Олійник О. Компас Гагаріна //Комс. Гарт. - 1978. - 31 жовтня. Отчий край - 90 : Історико-літ. збірник. Вип.4. К.,1990. Пастухов І. Пам"ять про Кибадьчича //Комс. гарт,- 1963.- б січня. Поветкіна І., Салай Г. Народовольцем і царевбивцею Кибальчич став... через нещасливе кохання //Черн. вісник.- 2003.- 30 жовтня. Рибак Н. Що сталося в останню хвилину : Оповідання.- К.,1960. Сапожников Л. Силуети винахідників.- К.,1987. Соломко А. Як спалах блискавки //Урядовий кур"ер.- 2000.- 11 листопада.
Матеріали підготувала : Л.М.Казакова Редактори : В.М.Вересоцька, В.Г.Деркач Відповідальна за випуск : Н.І.Лисенко |
В житті і творчості Т.Шевченка Чернігівщина займає важливе місце. Тут він неодноразово бував, писав, малював. Наш край відображений в багатьох творах Кобзаря. Уперше Тарас Шевченко побував на Чернігівщині замолоду... Восени 1829 року козачок-кріпак, молодий художник, поет їхав разом із своїм поміщиком Енгельгардтом через Чернігів, Добрянку, білоруські міста із Києва до Вільно. І вже тоді Тараса вразила природа Придесення, своєрідна говірка поліщуків. На більш тривалий час Тарас Григорович приїхав на Чернігівщину вже відомим поетом і художником. У Качанівці Шевченко любив відпочивати під самотнім тоді віковим дубом, де частенько пізно ввечері і вночі збиралися люди поспілкуватися, послухати, як співає Тарас Григорович. Від Качанівки пішли-помережились стежки Тараса до Сокиринців, Дігтярів, Іваниці, Іржавця, Григорівки. На Чернігівщині Шевченко знайшов нових друзів і шанувальників свого таланту. ЛІТЕРАТУРА: Астаф’ев О.Г., Неділько Г.Я. Тут прощались з Кобзарем//Гарт.-1992.-22 травня. Бойченко С. Шанують у Сєднєві Кобзаря//Чернігівський вісник. - 1997.- 23 травня. Воробей Р. Судьба столкнула нас в "Царьграде"//Черниговский полдень.-1997.- 6 марта. Галка В. Шевченко і Чернігівщина // Чернігівський вісник.- 1997.- 7 березня. Гамалій Д. На користь недільних шкіл//Деснянська правда.- 1988.- 8 березня. Двойнос В. "Виспівую та плачу"//Чернігівські відомості.- 1994.-4 березня. Демиденко Е. Тарас Шевченко на Черниговщине//Вал.- 2001.- 22 марта. Дудко І. Що цікавило Кобзаря на Городнянщині//Деснянська правда.-1989.- 5 лютого. Журба К. Їхав Тарас Придесенням//Деснянська правда.- 19б4.- 12 лютого Зайченко В. Ми тебе не забули, Тарасе!//Деснянська правда.- 1989.-19 травня Ковалець Я. Шевченків дуб//Чернігівські відомості.- 2000.- 10 березня Корбач І. Шляхами століть.- К.,1992. Красицький Д. Шевченко у Чернігові//Деснянська правда.- 1970.- 4 серпня "...Краще Швейцарії і всієї Італії"//Чернігівський вісник.- 1991.-22 серпня. Куценко II. На благо рідного народу : Шевченко у колі друзів//Деснянська правда.- 1991.- 10 січня. Листопад І. Схвильований голос совісті//Деснянська правда.- 1979.-21 лютого.
ЮНЕСКО оголошувало 2000-й рік його роком. ООН занесла його ім’я до списків видатних людей планети за часів цивілізації. Його прізвище знаходило серед державотворців України. А народилася ця цікава людина на Чернігівщині в с. Митченки Бахмацького району в родині священика 10 або 12 липня 1775 року. З дитинства хлопчик виявив здібності до науки, тому батько після закінчення семінарії віддав його на навчання до Києво-Могилянської академії, з надією. що, закінчивши її. він успадкує „родовий” фах. Юнак одержав гарну освіту : в оригіналі читав французькі і німецькі твори, знав грецьку і латинську мови Після навчання хлопець відмовився бути священиком і розгніваний батько „спровадив бурсака" на військову службу, де він проявив неабияку сміливість. А за відбудову Одеси був нагороджений урядовою відзнакою Одначе юнака не вабила й військова служба, і у віці 23 років він вийшов у відставку. Петро Іванович почав ретельне вивчення бджіл. Більше 10 років перевіряв на практиці більшість конструкцій відомих вуликів. Особливо його турбувало те, що для добування меду бджіл необхідно вбивати. Таку систему пасічкування він називав знищувальною. Протягом 5 років Петро Прокопович наполегливо стежив за бджолами, вивчаючи їх повадки, вів спостереження, проводив різноманітні досліди, на основі яких підготував книгу „Записки про бджіл", у якій виклав основні форми раціонального пасічкування. А вже у січні 1814 року сталася подія, яку можна вважати справжньою революцією у світовому пасічництві. Петро Іванович сконструював перший рамковий вулик з роздільною решіткою... Література: Дьомін Л. Пасічник Прокопович : з батуринського зошита // Деснянська правда,- 1982- 20 лютого. Зі славної когорти наших земляків // Чернігівські відомості.-1995.- 26 травня. Зіневич А. ...І пам'ятник на Галичині // Деснянська правда. -2002. - 17 серпня. Не треба рубати яблуню, шоб дістати плід // Просвіта.- 2003.-24 січня. Половникова С. Все життя, всі думи // Деснянська правда. -1975.- 9 липня. Половникова С. Всесвітньо відомий бджоляр // Сіверянський літопис- 1995.-№4. Половниковз С. „Я проник у таємницю роду бджолиного найдалі за всіх моїх попередників" // Деснянська правда.- 1995.- 11 липня. Пчелиный архитектор // Керченко М.С. Жизнь золотого роя.-Курган,1994.
В історію української культури М.Самокиш увійшов як блискучий майстер батального живопису, графіки, монументально-декоративного розпису. А народився майбутній художник в Ніжині 25 жовтня 1860 року. З дитячих літ М. Самокиша захоплювала краса природи, він любив тварин, особливо коней. „Я любив дивитися на швидкий біг коня, і кінь у русі мені більше подобався, ніж у спокійному стані". Велика заслуга Самокиша перед мистецтвом ще й у тому, що він виховав цілу плеяду художників-реалістів у батальному класі Академії мистецтв, де працював як професор з 1911 р. Весь шлях Миколи Семеновича - це невтомна праця, вірне служіння Батьківщині. В історії українського мистецтва його творчість завжди буде однією з найяскравіших сторінок. ЛІТЕРАТУРА : Яценко В.Н. Н.С.Самокиш. - К, 1954. Ткаченко В.О. Н.С.Самокиш. - М, 1964. Н.Самокиш. - М, 1954. Українське козацтво : Мала енциклопедія. - К.-Запоріжжя, 2002. Самокиш М. Як я став художником. - К.: „Мистецтво", 1937.
Випуск 7. Лопата В.І.- Чернігів, 2006 Василь Іванович Лопата народився 28 квітня 1941р. Упродовж 70-80-х років Василь Лопата входить у число найвідоміших митців України. Він вступає до спілки художників, одержує звання заслуженого художника України. У 1992 р. художник став лауреатом Державної премії ім.Т.Шевченка. Роботи Василя Лопати цінуються в Україні і далеко за її межами. Вони зберігаються у Київському національному художньому музеї, художніх музеях Чернігова, Полтави, Дніпропетровська, Сум, а також у бібліотеці Конгресу США у Вашингтоні, в українському музеї Нью-Йорка, в музеї католицького університету в Римі, музеях Росії (Третьяковській галереї в Москві, будинку-музеї О.Пушкіна в С.- Петербурзі), в приватних збірках Італії, Великобританії, Канади, Росії, США. Василь Лопата - почесний громадянин міста Вінніпега і Брандона. Цього року Василю Івановичу Лопаті - 65. Він ще й досі на дорозі, яку окреслив собі ще з дитинства. І ми віримо, що його наступні праці відкриють ще багато незбагненного. Літературні твори, ілюстровані В. Лопатою :
Література : Величко В. "Мій Шевченко"// Сіверщина.- 2005.- 15 квітня. Горлач Л. Високе небо майстра // Літературний Чернігів.-2003.-№2(22). Знайомтесь : автор гривні // Просвіта.- 2000.- 23 червня. Лопата В. Десь на дні мого серця // Вітчизна.- 2000.- №1-2. Підгора В. Василь Лопата : на дні мого серця // Однокласник.- 2002.- З жовтня. Підгора В. "Десь на дні мого серця" // Літературна Україна. -2002.- З жовтня. Підгора В. Знакова творчість сучасника // Культура і життя. -2001.-22 серпня. Сапон В. Намалював художник... гривню //Деснянська правда.- 2002.- 23 серпня. Сарапин Н. "Народження гривні" // Чернігівський вісник.-2000.- 27 вересня. Степовик Д. Мистецтво досконале і мудре // Вітчизна. -2001.-№5-6 |
Випуск
Випуск
2. 
Випуск
3. Микола Іванович Кибальчич.- Чернігів, 2003
Випуск
4. Т.Г. Шевченко і Чернігівщина, 2004
Випуск
5. Бджолиний архітектор (До 230-річчя від дня народження Петра
Прокоповича), 2005
Випуск
6. М.С.Самокиш.- Чернігів, 2005